Коберник Людмила Іванівна, вихователь-методист ДНЗ № 4 "РОМАШКА" має вищу педагогічну освіту, "спеціаліст вищої категорії"

Методичний кабінет є «мозковим центром» дошкільного закладу та акумулює кращий досвід колективу. Коберник Л.І. організовує методичну роботу з педагогами, вирішуючи основні напрями діяльності колективу, серед яких обов’язковим є збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я вихованців, забезпечення розвивального середовища і створення оптимальних умов для особистісно орієнтованого навчання та розвитку творчої особистості дитини.


У методичному кабінеті зібрано фахову літературу, педагогічні періодичні видання, творчі напрацювання педагогів, кращі зразки конспектів занять, свят, розваг, постійно організовується виставка новинок методичної літератури.

Методична робота в дошкільному закладі ґрунтується на сучасних досягненнях психолого-педагогічної науки з урахуванням професійної та особистої зрілості педагогів.

Методична робота спрямована на:
• вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя;
• стимулювання творчого потенціалу;
• підвищення педагогічної культури вихователів;
• вдосконалення педагогічної майстерності;
• розвиток спеціальних умінь та навичок;
• формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.

Методична робота базується на таких принципах:
• гуманізм, демократизм;
• педагогічна співпраця з вихователем;
• робота в режимі довіри, доброзичливості;
• творча атмосфера, стимулювання творчої активності;
• допоміжно-регульований контроль;
• надання вихователеві права вибору;
• системність методичних заходів;
• щоденна допомога;
• випереджальний характер методичної роботи.


Зміст методичної роботи реалізується через такі форми:


Колективні:
інструктивно-методичні наради;
педагогічні ради;
педагогічні читання;
теоретичні семінари;
семінари-практикуми;
колективні перегляди освітнього процесу.


Групові:
методичні об'єднання вихователів дошкільних груп;
робота творчих груп;
консультації.


Індивідуальні:
наставництво;
самоосвіта;
взаємовідвідування;
робота над проблемними питаннями;
атестація.

Інструктивно-методичні рекомендації
"Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період"

Діяльність дошкільних навчальних закладів у літній період спрямовується на організацію змістовного, різноманітного буття з метою оздоровлення дітей, забезпечення їхнього активного відпочинку, закріплення, уточнення, розширення запасу набутих упродовж навчального року знань, уявлень про навколишній світ і самих себе, збагачення досвіду застосування практичних умінь, навичок у процесі різних видів дитячої діяльності: рухової, ігрової, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, художньої, предметно-практичної тощо.

Зміст діяльності дошкільного закладу на літній період є складовою річного плану роботи. Він розробляється перед початком нового навчального року у контексті ключових завдань діяльності дошкільного закладу, а наприкінці року (не пізніше травня) коректується, додатково заслуховується і затверджується на засіданні педагогічної ради, погоджується з районним/міським управлінням освіти й територіальною санітарно-епідеміологічною службою.

План роботи на літній період укладається з дотриманням загальної структури річного плану роботи дошкільного навчального закладу. У ньому висвітлюються:

  • завдання роботи дошкільного закладу на літній період;
  • робота методичного кабінету, методична робота з кадрами (проведення консультацій, практикумів, організація взаємовідвідувань, тематичних виставок методичної літератури, розробка примірного перспективного планування роботи з дітьми на літо та наступний навчальних рік, поповнення методичного кабінету і груп наочно-дидактичними посібниками, ігровими атрибутами, випуск газет, бюлетенів, оформлення стендів тощо);
  • вивчення ходу і стану літнього оздоровлення, організації життєдіяльності дітей (частіше вибіркове і тематичне, спрямоване на вивчення кола питань щодо дотримання вимог безпеки життєдіяльності, комплексного використання засобів і форм загартування, оптимізації рухового режиму, раціонального поєднання різних видів організованої і самостійної діяльності  на свіжому повітрі та у приміщенні тощо);
  • організаційно-педагогічна робота (взаємодія із загальноосвітніми навчальними закладами, дитячими бібліотеками, іншими установами і закладами, а також співпраця з батьками вихованців: підготовка та проведення спільних свят, розваг, днів і тижнів здоров’я, екскурсії, колективні перегляди роботи з дітьми, робота консультпунктів для батьків та ін.);
  • робота медичного кабінету (медико-профілактичні, оздоровчі заходи; контроль за дотриманням температурного і питного режиму, норм загартування і харчування, санітарно-просвітницька робота з дітьми, батьками, педагогами щодо попередження інфекційних захворювань, отруєнь; випуск санітарних бюлетенів та ін.);
  • адміністративно-господарська діяльність (поточний чи/і капітальний ремонт приміщень, майданчиків, систем опалення, водопостачання, ремонт і придбання технологічного обладнання, твердого і м’якого інвентарю, благоустрій, озеленення території та ін.).

Така структура плану роботи на літній період є орієнтовною. Припустимі зміни у назвах розділів, їхньому порядку, якщо вони виправдані практичною доцільністю і надають плану більшої дієвості, реалістичності, тісніше пов’язують його з конкретними умовами діяльності даного дошкільного закладу.

Завдяки чіткому плану забезпечується систематична, раціональна й ефективна співпраця всіх підрозділів, служб дошкільного навчального закладу, можливість поетапно реалізувати основні завдання оздоровлення та освітньої роботи з вихованцями влітку, підготовки закладу до нового навчального року.

З метою організації успішного літнього відпочинку та оздоровлення дітей в умовах дошкільного навчального закладу проводиться відповідна підготовча робота, яка передбачає:

  • заслуховування питання про особливості організації та змісту освітньої, оздоровчої роботи у літній період на засіданні педагогічної ради дошкільного закладу в кінці навчального року;
  • інструктаж педагогічних, медичних працівників і технічного персоналу закладу з питань безпеки життєдіяльності дітей, пожежної безпеки, охорони праці;
  • консультації для вихователів та спеціалістів закладу з питань здійснення роботи в літній період;
  • інформування батьків про особливості перебігу літньої оздоровчої кампанії у дошкільному закладі та підготовку до неї (анкетування, батьківські збори, виготовлення інформаційних стендів, бюлетенів тощо);
  • поповнення оснащення методичного кабінету, груп інформаційно-інструктивно-методичними матеріалами на допомогу вихователям і батькам з питань організації та змісту літнього оздоровлення, освітньої роботи з дітьми, зокрема, щодо розпорядку дитячої життєдіяльності, харчування, перебування на сонці та у воді, праці на ділянці, проведення епізодичних і систематичних спостережень, цільових прогулянок та екскурсій, походів за межі дошкільного закладу, елементарних дослідів, ігор і вправ спортивного характеру, ігор з піском, вітром, водою та іншими природними матеріалами, створення умов для самостійної образотворчої, театралізованої, ігрової, рухової діяльності дітей тощо;
  • забезпечення груп іграшками, атрибутами для сюжетно-рольових, конструкторсько-будівельних, театралізованих, ігор-драматизацій, дидактичних, рухливих  ігор на свіжому повітрі;
  • розроблення схем загартування, укладання добірок літературних творів для читання, переказування і розучування з дітьми напам’ять, допоміжних перспективних планів проведення різних видів ігор, праці, спостережень, літературно-музичних і фізкультурних свят, розваг та ін.;
  • ремонт, фарбування обладнання, оновлення розміток на ігрових і фізкультурному майданчиках, в тому числі для ігор з правил дорожнього руху, з елементами спорту;
  • ремонт тіньових навісів, відкритих басейнів та інших споруд на території закладу;
  • завезення піску для ігор або його заміна, облаштування пісочниць на ігрових майданчиках кришками  та інші заходи.

Календарне планування освітньої роботи у літній період здійснюється вихователями на тих самих підставах, за такими ж вимогами, що й упродовж усього навчального року, помісячно. Календарному плануванню освітньої роботи на кожен день передують перспективне планування комплексів ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну, загартувальних заходів із зазначенням назв процедур і норм загартування, форм взаємодії з батьками (назва заходу, тема, дата проведення).

Модель календарного планування освітньої роботи з дітьми педагоги обирають самі: за режимними моментами, видами діяльності, лініями розвитку тощо.

Щоб календарний план був для педагога дієвим керівництвом до дії, а не формальним документом, при його укладанні враховується специфіка організації та змісту освітньої роботи з вихованцями у літній період. Зокрема, при доборі форм організації життєдіяльності дітей, їх змістового наповнення, методів, прийомів і засобів освітнього впливу береться до уваги ймовірне утворення зведених різновікових груп, а відтак частіше передбачається робота по підгрупах, диференціація завдань і видів діяльності за домірними віку рівнями складності, тривалістю проведення, дозуваннями, прийомами педагогічного керівництва і взаємодії старших за віком дітей з молодшими.

З метою забезпечення раціонального розподілу і чергування упродовж дня фізичних, психічних навантажень та відпочинку дітей, у календарному плані передбачається оптимальне поєднання різних видів і форм  організації ігрової, рухової, пізнавальної, предметно-практичної, комунікативно-мовленнєвої, художньої діяльності у чергуванні з побутовими процесами. Послідовність, тривалість, частотність залучення дітей до різних видів діяльності регулюються з урахуванням певних умов: вік дітей, погода, місце проведення, характер попередньої та наступної діяльності.

Відповідно до перспективних і календарних планів освітньої роботи, санітарно-гігієнічних норм, інструкцій з охорони життя та здоров’я дітей, інших нормативних актів, забезпечується:

  • максимально можливе перебування дітей на свіжому повітрі (тераси, веранди, ігрові й фізкультурні майданчики, парк, гай, берег водойми тощо);
  • відповідна віку тривалість денного сну;
  • збалансоване, збагачене вітамінами харчування;
  • оптимальна рухова активність;
  • дотримання протягом дня повітряного та водного режиму, вимог до одягу і взуття при перебуванні дітей у приміщеннях і на майданчиках.

Перебування дітей на свіжому повітрі скорочується або виключається за таких несприятливих умов: сильний вітер, температура повітря вище + 35 С у затінку, злива, гроза.

Під час ранкового прийому доцільно залучати дітей до різноманітних видів діяльності у таких формах роботи, які є домірними віку вихованців, дозволяють підвищити працездатність дитячого організму. Зокрема, можуть проводитися бесіди і розмови з підгрупами та окремими дітьми, індивідуальна робота, спостереження за об’єктами і явищами довкілля, дидактичні, рухливі (малої і середньої рухливості), конструкторсько-будівельні ігри, трудові доручення й чергування, різноманітна самостійна діяльність, робота з прищеплення навичок самообслуговування та ін.

У ранкові години після сніданку з дітьми проводиться організована навчально-пізнавальна діяльність у формі фронтальних, підгрупових занять різного спрямування: фізичного, пізнавального (в тому числі - природничого спрямування), мовленнєвого, художньо-естетичного (музичні, образотворчі, художньо-мовленнєві). Заняття носять як односпрямований, так і різноспрямований характер, широко використовуються тематичні й комплексні, інтегровані заняття, спрямовані на закріплення і використання дітьми набутих знань, умінь, навичок у практичній діяльності, нових ситуаціях. У ті дні, коли плануються екскурсія, цільова прогулянка чи прогулянка-похід (дитячий туризм) за межі дошкільного навчального закладу,  заняття з фізичної культури не проводяться.

Упродовж дня з дітьми різних вікових груп організовують ігри: сюжетно-рольові, конструкторсько-будівельні, драматизації, театралізації, дидактичні словесні, з іграшками, предметами, картинками, настільно-друковані, інтелектуальні, рухливі сюжетні, безсюжетні, з елементами спортивних ігор і вправ (зокрема, футболу, баскетболу, городків, бадмінтону, настільного тенісу, катання на самокатах, велосипедах, роликових ковзанах, плавання); особлива увага приділяється організації  ігор з піском, водою.

При організації життєдіяльності дітей у першу і другу половини дня передбачається також проведення:

  • різних видів праці (у природі, самообслуговування, господарсько-побутова, ручна/художня);
  • дослідів та спостережень на майданчику, вулиці, у куточку природи, лісі, полі, на луках тощо;
  • самостійної ігрової, художньої, рухової, пізнавальної, комунікативної діяльності;
  • індивідуальної роботи з окремими вихованцями чи підгрупами по 2-4 дитини за різними змістовими напрямками освітньої робот;
  • читання, розповідання, інсценування творів художньої літератури, бесіди на морально-етичні, побутові, особистісні теми;
  • різноманітних розваг: показ вистав у ляльковому, настільному, інших видах театру; дитячі концерти; фізкультурні, музичні, літературні дозвілля тощо.

У літній період значна увага приділяється плануванню і проведенню освітньої роботи з безпеки життєдіяльності дітей: правил дорожнього руху, поведінки на вулицях, у транспорті, при зустрічах з незнайомими людьми, безпечної поведінки під час відпочинку на сонці, воді, у лісі, користування електричними і газовими приладами, запобігання харчовим отруєнням і кишковим інфекціям та ін. Відповідна робота з вихованцями та їхніми родинами організується залежно від потреб виховного, розвивального або навчального впливу на них, контингенту дітей і сімей, конкретної педагогічної ситуації у групі та у зв’язку із загальною спрямованістю інших форм організації дитячої життєдіяльності.

Загартувальні процедури здійснюються на майданчиках з використанням стаціонарного і виносного обладнання (тіньових навісів, надувних басейнів, індивідуальних килимків тощо) при забезпеченні дітей необхідним одягом, взуттям, головними уборами та дотриманні норм температурного режиму, тривалості процедур, їх оптимального місця у розпорядку дня. При цьому беруться до уваги години найбільш високої сонячної активності  та добових піків температури повітря у даному регіоні з метою уникнення загрози перегрівання, сонячних опіків, небезпечних навантажень на дитячий організм.

Добір форм освітньої роботи, їхній зміст у вечірні години планується у взаємозв’язку з діяльністю дітей упродовж дня (спостереження, ігри, праця, фізичні вправи, індивідуальна робота, бесіди з батьками вихованців та ін.) та з огляду на необхідність зменшення навантажень на дитину. У першу чергу, це враховується при доборі рухливих ігор і фізичних вправ, інтелектуальних завдань.

Для забезпечення оптимальної рухової активності дітей упродовж усього дня створюється активний руховий режим, який передбачає поєднання у раціональній кількості, послідовності й тривалості різних форм роботи, пов’язаних з руховою активністю: ранкова гімнастика і гігієнічна гімнастика після денного сну, щоденні фізкультурні заняття, музичні заняття, рухливі ігри, спортивні вправи та ігри з елементами спорту, прогулянки-походи (дитячий туризм), екскурсії, цільові прогулянки за межі дошкільного закладу, праця, самостійна рухова діяльність, фізкультурне дозвілля та ін.

Медико-педагогічний контроль за організацією, перебігом і станом освітньої та оздоровчої роботи у літній період покладаються на завідувача (директора), лікаря, медичну сестру, вихователя-методиста за участю інструкторів з фізичної культури і плавання, вихователів дошкільного навчального закладу. Результати контролю оприлюднюються і обговорюються на виробничих нарадах, педагогічній раді у кінці літнього періоду, висвітлюються в інформаційних бюлетенях для батьків.

Освітні  лінії  Базового  компоненту для  складання  кваліметричної  моделі

Перший Базовий компонент дошкільної освіти в Україні був прийнятий у 1998 році і передбачав вимоги до рівня розвиненості, вихованості і навченості дитини 6(7) років перед вступом до школи, які мали переглядатися та осучаснюватися не рідше одного разу на 10 років. Тому  4 травня 2012 року на засіданні Колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту було схвалено нову редакцію Базового компонента дошкільної освіти України і затверджено наказом МОНмолодьспорту №615 від 22.05.2012 р. Він підготовлений з урахуванням основних положень БКДО 1998 року та досягнень провідних науковців у галузі дошкільної освіти. Науковим керівником авторського колективу є Алла Михайлівна Богуш.

     Базовий компонент дошкільної освіти розрахований на весь період дошкільного дитинства, а не лише на старший дошкільний вік, а тому його виконання всіма учасниками освітнього процесу є обов'язковим.

      Інваріантну (обов'язкову для виконання) складову змісту дошкільної освіти систематизовано не за сферами життєдіяльності, як це було в попередньому БКДО, а, як і державні стандарти початкової освіти, за освітніми лініями, що забезпечує неперервність змісту освітніх ліній дошкільної і початкової ланок:

1.            «Особистість дитини»

2.            «Дитина в соціумі»

3.            «Дитина в природному довкіллі»

4.            «Дитина в світі культури»

5.            «Гра дитини»

6.            «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

7.            «Мовлення дитини».

 Вилучення з інваріантної частини будь-якої з освітніх ліній порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.

      Вперше у змісті БКДО на прохання практиків, вихователів ДНЗ подано варіативну частину за освітніми лініями:

-     «Комп'ютерна грамота»;

-     «Іноземна мова»;

-     «Хореографія»;

-     «Шахи» та ін.

   Варіативну складову освітньої діяльності ДНЗ можна розширити й іншими видами дитячої діяльності відповідно до інтересів дітей і запитів батьків та створених умов для розвитку дошкільників.

         Базовий компонент дошкільної освіти є Державним стандартом дошкільної освіти України, який реалізується програмами (а не однією Базовою програмою «Я у Світі») та навчально-методичним забезпеченням, що затверджуються МОНмолодьспорту України.

У новому навчальному році в освітньому процесі ДНЗ рекомендовано використовувати всі попередні навчальні видання. На веб-сайті МОН розміщений Перелік таких видань, який затверджений МОНмолодьспорту України (www. mon. qov. ua).

       В БКДО визначені державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6(7) років та сумарні кінцеві показники набутих дитиною компетенцій перед її вступом у школу, серед яких:

1.      Здоров'язбережувальна

2.       Особистісно-оцінна

3.      Родинно-побутова

4.      Соціально-комунікативна

5.      Природничо-екологічна

6.      Предметно-практична

7.      Художньо-продуктивна

8.       Ігрова

9.      Сенсорно-пізнавальна

10.  Математична

11.  Мовленнєва (фонетична; лексична; граматична; діалогічна;    монологічна)

12.  Комунікативна.

       Підготовка дітей до школи має відповідати вимогам та критеріям оцінки дошкільної зрілості дитини. Сумарні кінцеві показники набутих дитиною вищеназваних компетенцій складають рівень її дошкільної зрілості, тобто готовності до школи та шкільних навантажень.

Формуємо життєву компетентність дошкільника:

вимоги Базового компонента 

Базовий компонент дошкільної освіти - це Державний стандарт дошкільної освіти, у якому зведено норми і положення, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6(7) років; подано кінцеві показники набутих дитиною життєвих компетенцій перед її вступом до школи. Базовий компонент орієнтує освітян на цілісний і загальний розвиток дитини, підкреслює важливість закладення в дошкільному віці фундаменту для набуття у подальшому спеціальних знань та вмінь.  Виконання вимог БКДО обов'язкове для всіх учасників освітнього процесу, кожного ДНЗ.

I.Освітня лінія «Особистість дитини»

2.Модель здоров'язбережувальної компетенції дитини старшого дошкільного віку

·         усвідомлює цінність здоров'я, його значення для повноцінної життєдіяльності;

·          володіє елементарними знаннями про основні чинники збереження здоров'я;

·         розуміє значення рухової діяльності, загартування, щоденної ранкової гімнастики, плавання, масажу, правильного харчування, гігієни тіла для зміцнення здоров'я;  володіє найпростішими навичкамизагартування, проявляє до них інтерес; бере участь в оздоровчих та фізкультурно-розвивальних заходах;

·          дотримується правил здоров'язбережувальної поведінки;

·         знає про вплив основних природних чинників на стан здоров'я організму;

·         визначає та правильно називає частини тіла та основні органи, їх функції;

·         розуміє, що шкідливо, а що корисно для організму;

·         позитивно ставиться до антропометрії, медичних обстежень, профщеплень;

·         орієнтується в призначенні органів чуття, дотримується правил їх охорони;

·         усвідомлює різні етапи життєвого шляху людини - народження, дитинство, юність, зрілість, старість;

·         має елементарне уявлення про статеву належність, орієнтується в ознаках своєї статі, з повагою ставиться до протилежної статі;

·         знає правила безпечного перебування вдома, в дошкільному закладі, на вулиці, на воді, на льоду, на ігровому та спортивному майданчиках;

·         орієнтується в правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами;

·         знає правила пожежної та електробезпеки, номер виклику пожежної служби 101;

·         знає та дотримується правил дорожнього руху, користування транспортом, називає основні дорожні знаки;

·         знає правила поведінки у критичній ситуації, номери виклику міліції - 102, швидкої допомоги - 103, газової служби - 104;

·         розрізняє ознаки здоров'я та нездоров'я - хвороби; орієнтується в показниках здоров'я та ознаках захворювання;

·         знає про існування різних захворювань, співчуває хворим одноліткам;

·         називає основні продукти харчування, відрізняє корисну їжу від шкідливої;

·         називає основні корисні напої, знає про їх значення для організму;

·         розуміє значення води для здоров'я, орієнтується в ознаках спраги та голоду;

·         дотримується розпорядку дня та культури харчування;

·         самостійно користується основними індивідуальними гігієнічними засобами та предметами догляду за тілом;

·         виконує комплекс вправ для запобігання порушенням постави та плоскостопості;

·         володіє основними рухами (ходьбою, бігом, стрибками, метанням, киданням, повзанням, лазінням), виконує загальнорозвивальні вправи з предметами та без них з різних вихідних положень, докладає вольових зусиль у руховій діяльності;

·          диференціює поняття «безпечне», «небезпечне»; дотримується правил безпеки життєдіяльності.

3.Модель особистісно-оцінної компетенції дитини старшого дошкільного віку

·        здійснює елементарні мисленнєві дії (аналіз, порівняння, узагальнення);

·        має свої уподобання, прихильності, інтереси; знає, чого хоче (не хоче); може обґрунтувати своє ставлення, пояснити свою думку;

·        орієнтується в основних емоціях і почуттях; диференціює добро і зло;

·        адекватно реагує на різні життєві ситуації, намагається стримувати негативні емоції; співвідносить характер емоційної поведінки з її наслідками для тих, хто поряд; передає свої почуття мімікою, жестами, словами;

·        передбачає результати своєї діяльності, знає їх значення для себе та інших; усвідомлює свою відповідальність за вчинене;

·        здатна досягати поставленої мети;

·        має певну думку про себе, може сформувати узагальнене судження про себе;

·        розуміє, що власне ім'я вказує  на її індивідуальність, статеву належність; радіє своєму імені, усвідомлює, що прізвище та ім'я  по батькові вказують на належність роду, своєї родини, з її традиціями та звичаями;

·        порівнює себе з іншими; співвідносить свої домагання з можливостями, успіхами та невдачами;

·        орієнтується у власних чеснотах і вадах, проявляє самоповагу, елементарну гідність, впевненість у своїх можливостях;

·        усвідомлює і переживає своє минуле та сьогодення, орієнтується у майбутньому, пов'язує з ним свої елементарні плани; може назвати основні ознаки різних вікових періодів (дитинство, юність, зрілість, старість);

·        пов'язує із сьогоденням і майбутнім переважно позитивні зміни та події;

·        розуміє, що самовихваляння є негативним проявом, який зачіпає гідність інших;

·        орієнтується у своїх основних правах і обов'язках, усвідомлює їх значення та відмінності;

·        здатна до самооцінки, довільної регуляції власної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

II.Освітня лінія «Дитина в соціумі»

4.Модель родинно-побутової компетенції дитини старшого дошкільного віку

·         усвідомлює зміст понять «сім'я», «сімейні традиції», «рід», «родина»;

·         знає про сімейні обов'язки кожного члена сім'ї;

·         поважає та шанобливо ставиться до кожного члена сім'ї;

·         розуміє, що батьки - найрідніші люди, які доглядають та виховують своїх дітей, ставляться до них з любов'ю, повагою і турботою;

·         знає, що рідні брати і сестри - це діти, народжені одними батьками;

·         дбає про рідних братів-сестер, дослухається до старших, опікується молодшими;

·         знає, що бабуся і дідусь - це батьки тата чи мами, шанобливо ставиться до них,піклується про їхнє здоров'я;

·         дотримується правил сімейного співжиття, намагається виконувати свої обов'язки, підтримувати порядок у помешканні;

·         співчуває хворим членам родини, надає посильну допомогу;

·         знає, що родина об'єднує всіх родичів матері і батька;

·         проявляє інтерес до спільних родинних справ, свят, зустрічей, фото - та фільмотек;

·         бере участь у складанні історії роду, веденні родовідного дерева;

·         помічає зовнішню та внутрішню схожість і несхожість з рідними;

·         проявляє чуйність та уважність, прагне бути причетною до спільних турбот і проблем сім'ї;

·         вміє підтримувати доброзичливі, дружні, довірчі стосунки у родинному колі, проявляти любов і турботу про рідних та близьких.

5.Модель соціально-комунікативної компетенції дитини старшого дошкільного віку

·         вирізняє знайомих людей серед дорослих і дітей (друзі, товариші, сусіди, співробітники батьків, працівники дошкільного закладу тощо), привітно вітається, проявляє готовність і здатність доброзичливо спілкуватися з ними;

·         вміє вислухати, відповісти на запитання, відгукнутися на прохання, пропозицію;

·         відкрита для контактів з дорослими людьми різного віку, статі національності, соціального статусу;

·         розуміє, що дорослі люди володіють професіями, працюють, мають свої сім'ї, виховують дітей та турбуються про своїх батьків;

·         шанобливо ставиться до людей похилого віку;

·         розуміє, що чужі - це люди, які між собою не знайомі (перехожі на вулиці, пасажири у транспорті, відвідувачі магазину, глядачі театру тощо); поводиться з ними обережно, стримано, чемно;

·         у разі небезпеки (загубилася у натовпі, заблукала в магазині чи іншому людному місці) може звернутися по допомогу до незнайомої людини (водія, контролера, охоронця магазину, міліціонера тощо);

·         виконує елементарні правила самозбереження: не бере від незнайомців солодощі, іграшки, не зваблюється пропозицією покататися на машині, не розповідає чужим про себе, свою сім'ю, родину, місце проживання тощо;

·         здатна знаходити контакт з різними за віком дітьми, взаємодіяти і спілкуватися;

·         прагне брати участь у спільній справі (грі, продуктивній діяльності), ділиться своїм досвідом, прагне бути корисною;

·         володіє правилами поведінки у грі і в конфліктній ситуації;

·         може визнати свою провину, поступитися власними інтересами;

·         знає та використовує правила мовленнєвого етикету;

·         знає, що група - це об'єднання багатьох дітей чи дорослих; обізнана з віковими групами дітей в дитячому садку (молодша, середня, старша);

·         розуміє, що дружба - це прояв взаємної довіри, відданості, поваги між людьми; дружбою треба дорожити, а друга берегти; відповідно будує стосунки з однолітками;

·         має уявлення про державу, її символи, народ, національні особливості українців; орієнтується в тому, що кожна країна має свою територію, на якій проживають люди з різним кольором шкіри, волосся, розрізом очей тощо; вони мають свою культуру, звичаї, мову; розуміє поняття людство, народ, нація;

·         розуміє, що всі народи світу хочуть жити в мирі і мати щасливе життя;

·         обізнана з різними соціальними ролями людей (знайомі, незнайомі, свої, чужі, діти, дорослі, жінки, чоловіки, дівчатка, хлопчики, молоді люди, літні люди тощо); вміє дотримуватися морально-етичних норм спілкування з ними, обирати відповідні способи спілкування у різних життєвих ситуаціях, співпереживати, співчувати, допомагати іншим тощо;

·         дотримується норм спілкування; має сформовані уявлення про доброту, гуманність, щирість, чуйність, чесність, справедливість як важливі риси людини.

III.Освітня лінія «Дитина в природному довкіллі»

 6.Модель природничо-екологічної компетенції дитини старшого дошкільного віку

·         каміння, глина тощо  та їх значення для людини;

·         розуміє значення води та поживних речовин для життя рослин, тварин, людей; знає, що її використовують для вироблення енергії для освітлення та опалення будівель, господарських побутових потреб, проведення гігієнічних процедур тощо; знає, що вода знаходиться у річках, озерах, морях, океанах, льодовиках та

·         має загальне уявлення про життя людей на планеті Земля, яка має форму кулі (глобус) та складається з повітря, суші (материки, острови) і води (океани, моря, річки, озера);

·         знає про значення повітря для всього живого на Землі  (людей, тварин, рослин); розрізняє ознаки повітря (холодне, тепле, гаряче, вологе, сухе); усвідомлює, що вітер - це рух повітря; він може бути сильний, слабкий, поривчастий, корисний і шкідливий;

·         має уявлення про сушу - тверду поверхню, яка має різну форму (рівнини, пагорби, гори, яри); має уявлення про грунт - родючий шар поверхні Землі; корисні копалини, які знаходяться в надрах Землі (вугілля, газ, нафта, 

·          під землею; в океанах та морях вода солона, а в озерах та річках прісна;

·         розрізняє стани води (рідкий, твердий, газоподібний - пара);

·         має уявлення про посуху, що є наслідком відсутності дощів на певній території впродовж тривалого часу і призводить до висихання грунту, загибелі рослин, ускладнення життя та харчування людей і тварин;

·         має уявлення про природні явища на Землі та сезонні зміни в природі (стан погоди, рослин, поведінка тварин); називає всі пори року, їхні прикмети, характерні ознаки; вміє вести календар погоди і природи;

·         знає, що хмари рухає вітер, а хмарне небо віщує зміну погоди ( з хмар вода випадає дощем, зливами, градом);

·         знає, що зливи супроводжуються вітром, блискавками, громом, а після грози може з'явитися веселка; вміє безпечно поводитися під час грози;

·         розуміє, що град - це льодові кульки, які можуть зашкодити рослинам, тваринам, людям, будівлям; блискавка може бути небезпечною для людей, тварин;

·         знає, що взимку з хмар випадає сніг, називає його властивості (сухий, вологий, холодний, пухкий, крихкий, липкий, м'який, пористий); розуміє значення снігового покриву для рослин і тварин; має уявлення про заметіль, хуртовину, ожеледицю, їхній вплив на стан природи;

·         знає, що навесні річки можуть виходити з берегів через стрімке танення снігу та криги;

·         вміє правильно одягатися та безпечно поводитися під час несприятливої зимової погоди;

·         має уявлення про шторм (буря на морі чи океані), що супроводжується сильним поривчастим вітром, високими хвилями;

·         орієнтується в основних властивостях вогню - корисних (зігріває, допомагає приготувати їжу) та небезпечних (швидко поширюється і знищує все на своєму шляху); знає, що пожежу може спричинити блискавка чи необережне поводження людини з вогнем (багаття в лісі, несправні побутові прилади тощо);

·         володіє елементарними навичками правильного поводження з вогнем;

·         має елементарні уявлення про землетрус - коливання поверхні Землі різної сили (слабке, сильне), яке може зруйнувати споруди, спричинити загибель людей;

·         має уявлення про те, що виверження вулканів супроводжується викидом на поверхню Землі попелу та розпеченої лави;

·         розрізняє і називає найпоширеніші у своїй місцевості: дерева, кущі, трави, дикорослі і культурні рослини, ягоди, гриби;

·         має уявлення про лікарські рослини, їх лікувальні властивості;

·         знає будову рослин, їх значення у житті людей і тварин; усвідомлює, що потрібно для їх росту (світло, вода, поживний грунт); разом з дорослим вирощує рослини і доглядає за ними;

·         орієнтується в тому, що рослини живуть у природному та спеціально створеному середовищі (оранжереї, теплиці, ботанічні сади);

·         розрізняє найпоширеніші їстівні та отруйні гриби, ягоди, дотримується правил безпеки щодо них;

·         розрізняє і називає найпоширеніших тварин: молюсків, павуків, комах, риб, земноводних, плазунів, птахів, звірів;

·         орієнтується в особливостях зовнішньої будови тварин, їх живлення, пересування, захисту, поведінки; знає місце їхнього існування (ліси, луки, водойми, степи, гори, ставки, акваріуми), облаштування житла, значення в природі та житті людей; разом з дорослими вміє доглядати тварин; знає про корисні та шкідливі для здоров'я людини та господарювання рослини і тварини;

·         розуміє, що природне довкілля змінюється внаслідок людської діяльності; має уявлення, що люди здійснюють природоохоронні заходи  для збереження  та відновлення рослин і тварин, які зникають;

·         має уявлення про Всесвіт - це безліч зірок, планет та може назвати деякі з них;

·         має елементарні знання про Сонячну систему, в центрі якої є Сонце - джерело світла і тепла; має уявлення, що Земля робить один оберт навколо Сонця за рік, внаслідок чого по різному освітлюється і нагрівається сонячними променями, що зумовлює сезонні зміни;

·         знає, що Місяць - супутник Землі, що має форму кулі і його добре видно у вечірні і нічні години;

·         знає, що побачити зорі, планети, Місяць можна за допомогою телескопів; володіє елементарною інформацією про можливості вивчення Всесвіту за допомогою супутників, космічних кораблів, станцій;

·         знає про необхідність дотримання людиною правил доцільного природо-користування, чистоти природного довкілля, ощадного використання природних багатств.

IV.Освітня лінія «Дитина у світі культури»

7. Модель предметно-практичної компетенції дитини  старшого дошкільного віку

·         оперує поняттям «житло», має уявлення про традиційне українське житло;

·         розрізняє інтер'єри міської квартири та сільської оселі (хати);

·         розуміє роль житла в житті людини, взаємозв'язок між потребами людини в теплі, світлі, воді та функціонуванням різних технічних комунікацій і відповідних установ;

·         цінує атмосферу рідної домівки; усвідомлює, що затишок і порядок в оселі залежать від мешканців; самостійно впорядковує свої власні речі, іграшки тощо;

·         усвідомлює, що для життя людини потрібні предмети побуту і вжитку;

·         оперує узагальнювальними поняттями: «меблі», «білизна», «побутові прилади», «посуд», «знаряддя праці» тощо;

·         називає основні технічні засоби та побутове приладдя, що використовується в домашньому господарстві; знає правила користування та безпечного поводження з ними;

·         знаходить в предметному довкіллі знайоме і незнайоме; визначає схоже і відмінне, безпечне і небезпечне; цінує сімейні реліквії, отримані в спадщину;

·         називає домашню адресу (населений пункт, вулиця, номери будинку, квартири);

·         знає назви вулиць, прилеглих до її будинку; визначає місцезнаходження дитячого садка, школи, магазину, аптеки, поліклініки, стадіону, пояснює, як до них дістатися;

·         знає, що вулиця поділяється на проїзну та пішохідну частини; обізнана з правилами дорожнього руху та керується ними;

·         називає різні види транспорту, їхнє призначення, характерні особливості;

·         має елементарні знання про виробництво різних предметів ужитку, технічних приладів та знарядь, засобів пересування та зв'язку, продуктів харчування, гігієни, оперує їхніми назвами;

·         проявляє ціннісне ставлення до результатів людської праці, розуміє її необхідність і мотивацію, зв'язокз життєвими потребами, станом здоров'я;

·         обізнана з працею дорослих; знає і називає багато професій у різних сферах діяльності людини;

·         охоче займається предметно-практичною діяльністю, активно долучається до самообслуговування,праці в природі, господарсько-побутової праці, трудових доручень; дістає задоволення від колективної праці; прагне довести розпочату справу до завершення;

·         вміє визначати мету, завдання та прогнозувати кінцевий результат праці, узго-джувати власні дії з діями партнерів; добирати прийоми роботи, знаряддя праці, матеріали; обізнана з властивостями матеріалів, технологією їх використання;

·         намагається відійти від зразка, проявляє фантазію, винахідливість; здатна оцінити результат своєї роботи та роботи однолітків, виправити помилки; бережно ставиться до рукотворних виробів (власних та інших дітей);

·         дотримується правил безпечної діяльності;

·         володіє елементарними економічними поняттями; має уявлення про ощадливе ведення домашньогогосподарства; ощадливо ставитися до речей, грошей;

·         розрізняє соціальні ролі: «покупець», «продавець»; поняття «гроші», «товар», «заощадливий», «недбайливий»;

·         використовує різні предмети за призначенням; бережливо до них ставиться, дотримується умов догляду за ними та зберігання.  

8.Модель художньо-продуктивної компетенції дитини старшого дошкільного віку

·         сприймає та усвідомлює мистецтво як результат творчої діяльності людини;

·         сприймає твір мистецтва (образотворчого, музичного, танцювального, театраль-ного, літературного) цілісно, елементарно аналізує засоби художньої виразності;

·         яскравість образу пов'язує з кольором, формою, пропорціями, звуками, ритмами, динамікою, темпами, рухами, мімікою, жестами, римами, монологами, діалогами;

·         проявляє ціннісне ставлення до українських мистецьких традицій, фольклору, творів художників, композиторів, музикантів, письменників; творчості співаків, танцюристів, режисерів, акторів;

·         називає прізвища, твори улюблених вітчизняних та зарубіжних митців, пригадує їхній зміст, порівнює твори;

·         вирізняє українське декоративно-прикладне мистецтво (петриківське, василь-ківське, київське, опішнянське, косівське, ужгородське), своєрідність українських пісенних жанрів (колискові, колядки, щедрівки, заклички), музично-танцювальних (гопак, гуцулка, полька, коломийка, хоровод);

·         виокремлює жанри народного, класичного і сучасного вітчизняного та світового мистецтва: портрет, пейзаж, натюрморт, побутовий; пісню, марш, танець; спектакль у ляльковому, музично-драматичному, балетному театрі; казку, вірш, оповідання;

·         проявляє інтерес до різних видів візуального мистецтва: декоративно-прикладного, живопису, графіки, скульптури, архітектури, дизайну;

·         відображає власні життєві враження, почуття, навички в образотворчій діяльності: малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні;

·         володіє технічними прийомами роботи з різними матеріалами, елементарною художньою майстерністю; створює образи різними засобами і техніками, творчо застосовує виражальні можливості лінії, кольору, композиції, ритму та реалізації творчого задуму; застосовує дизайнерські вміння у грі та побуті; фантазує, експе-риментує, змішуючи кольори, вигадуючи оригінальну композицію, змінюючи та створюючи нові форми;

·         має уявлення про вокальну та інструментальну музику, основні музичні жанри (пісню, марш, танець); охоче слухає та оцінює музичні твори; виразно співає дитячі пісні; володіє елементарною технікою виконання хороводів, танців, музичних ігор, рухів; відтворює на дитячих музичних інструментах прості ритмічні мелодії;

·         має досвід індивідуального та колективного виконання твору;  творчо співпрацює з дітьми і дорослими заради  успіху в музично-театралізованих розвагах і святах;

·         орієнтується в основних видах театрального мистецтва; виражає особисту пози-цію, має інтегровані навички перевтілення у сценічний образ (позитивний, нега-тивний), створює його за допомогою експресивних засобів (мовлення, міміки, жестів, рухів, музики, танців, співів); запам'ятовує сюжетну послідовність спектаклю, своєчасно включається в дію;  творчо застосовує художньо-мовленнєвий і музично-пластично-пісенний досвід у театралізації гри, сценки, самостійно вигаданої казки, творів інших літературних жанрів;

·         цілісно відтворює зміст поетичного та прозового творів; виражає особисту позицію; вирізняє зачин, основну частину, кінцівку, повтори в казці, оповіданні;

·         уміє декламувати вірші напам'ять, переказувати українські народні казки,  застосо-вувати усну народну творчість в іграх, інсценуванні, розвагах, фольклорних святах;

·         вдається до римування, словотворчості, змінює і продовжує казки, оповідання, надаючи їм гуманного змісту;

·         має навички образного мовлення.

V.Освітня лінія «Гра дитини»

9.Модель ігрової компетенції дитини старшого дошкільного віку

·         проявляє інтерес до ігрової діяльності, радіє можливості пограти;

·         використовує власний досвід для створення ігрових задумів, реалізує в них свої пізнавальні, соціальні, моральні, етичні потреби;

·         у грі відтворює знання про моральні уявлення, задовольняє інтерес до навколишнього, творчо відображає діяльність, взаємини дорослих;

·         бере участь у різних видах ігор (сюжетних, конструкторсько-будівельних, режисерських, театралізованих, дидактичних, словесних, рухливих зі співом і діалогом, інтелектуальних, українських народних); знає їхні характерні особливості;

·         рається на самоті, об'єднується з однолітками для втілення ігрового задуму; охоче грається разом з дітьми або дорослими, вміє налагоджувати партнерські стосунки; зважає на думку інших, радіє спільному успіху;

·         дотримується рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування;

·         здатна урізноманітнювати ігровий сюжет (відображати події з особистого життя, людей з найближчого оточення); може виконувати роль за себе та іншого персонажа (реального чи уявного);

·         вносить зміни у перебіг знайомої гри з правилами (ускладнення, варіації основних дій і правил, збільшення або зменшення кількості учасників, заміна ігрової атрибутики тощо); контролює виконання правил усіма учасниками гри;

·         проявляє самостійність у виборі гри, раціонально використовує предметно-ігрове середовище для реалізації ігрових задумів;

·         вміє планомірно розглядати  предмети і споруди, помічати їхні співвідношення за розмірами, формами, розташуванням; грає з різними конструкторами (зокрема LEGO), природним і штучним матеріалами;

·         створює власні роботи за зразком, умовою, задумом; добирає необхідний матеріал, деталі; застосовує різні способи створення будівлі та елементи оздоблення;

·         вміє послідовно і злагоджено діяти з іншими учасниками гри; здатна аналізувати результати власної та спільної діяльності (гри);

·         знає, впізнає і називає різні види іграшок (образні іграшки; іграшки, що відображають тварин і птахів; сенсорно-дидактичні; українські народні; конструктивно-будівельні; спортивні; іграшки-саморобки; настільно-друковані);

·         використовує в іграх різноманітні іграшки, предмети-замінники, атрибути, різні матеріали відповідно до призначення, змісту;

·         бережливо ставиться до іграшок, підтримує порядок в ігровому куточку;

·         усвідомлює, що в грі є обов'язки: діяти згідно з правилами, справедливо розподіляти ролі та іграшки, узгоджувати свої інтереси з іншими;

·         самостійно визначається із сюжетом гри, засобами виразності, змістом ігрових дій, вибором іграшок; проявляє творчість, імпровізацію, пропонує оригінальні ідеї для поліпшення гри; обирає для гри безпечне місце та атрибути.

VI.Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

10.Модель сенсорно-пізнавальної компетенції дитини старшого дошкільного віку

·         знає назву сенсорних еталонів: колір, форма, величина (їх види, ознаки, властивості);

·         називає кольори та їх відтінки (червоний, зелений, синій, жовтий, коричневий,  голубий,  салатовий,  фіолетовий,  оранжевий,  рожевий, чорний, білий, сірий);

·         розрізняє і називає геометричні фігури: об'ємні (куля, куб, циліндр, конус, піраміда тощо), площинні(квадрат, круг, трикутник, прямокутник, ромб, овал, багатокутник тощо);

·         вміє порівнювати предмети за кольором, формою, величиною; виділяє в них схожі та відмінні ознаки;

·         розрізняє і називає властивості та якості предметів (гладкий, шорсткий, м'який, твердий, металевий, дерев'яний, скляний, пластмасовий, бавовняний, теплий, холодний тощо);

·         класифікує предмети та їх сукупності за кількісними та якісними ознаками; оперує назвами множин (посуд, іграшки, одяг, взуття, тварини, рослини, меблі, книги тощо);

·         вміє будувати ряд об'єктів та предметів у порядку зростання чи зменшення певної ознаки (високий - вищий - найвищий, найвищий - нижчий - найнижчий; низький - вищий - найвищий, високий - нижчий - найнижчий та ін.) та за їх розміщенням (далеко - ближче - найближче, близько - дальше - найдальше, найдальше - ближче - найближче; високо - вище - найвище; низько - вище - найвище; найвище - нижче - найнижче);

·         орієнтується в просторі, визначає своє місцезнаходження відносно об'єктів та предметів (далеко - близько, вгорі - внизу, ліворуч - праворуч, вперед - назад, попереду - позаду, зверху - знизу; всередині, біля, під, над тощо);

·         орієнтується у часі, позначає словами сенсорні еталони часу (вчора, сьогодні, завтра, раніше, пізніше, скоро тощо);

·         орієнтується в зошиті, на аркуші паперу та книги;

·         встановлює причинно-наслідкові зв'язки між явищами природи та в соціальному довкіллі; виявляє інтерес до довкілля та самої себе;

·         спостережлива, кмітлива, допитлива, робить спроби самостійно дійти висновків, радіє зі своїх відкриттів; може докладати розумових зусиль;

·         планує свою пізнавальну діяльність; в разі необхідності може змінювати свої плани і поведінку;

·         виявляє інтерес до дослідницько-пошукової діяльності;

·         працює з моделями, схемами, умовно-символічними зображеннями.  

  11.Модель математичної компетенції дитини старшого дошкільного віку

·         має уявлення про натуральний ряд чисел, усвідомлює зміст понять: «число», «цифра», «лічба», «рахунок»;

·         лічить в межах 10 в прямому та зворотному порядку,  від заданого числа, вживає кількісні та порядкові числівники;

·         знає цифри від «0» до «9», співвідносить їх з відповідною кількістю предметів;

·         має уявлення про склад числа з одиниць та двох менших (у межах 10), визначає суміжні числа;

·         встановлює числову рівність, нерівність, визначає відношення «на скільки більше?», «на скільки менше?», «порівну», «стільки ж», на 1/2 одиниці більше/менше;

·         нає знаки «плюс» (+), «мінус» (-), «дорівнює» (=), співвідносить їх з діями додавання і віднімання;

·         обізнана із структурою арифметичної задачі, вміє розв'язувати задачі та приклади на додавання та віднімання в межах 10;

·         порівнює предмети за висотою, шириною, довжиною, товщиною, вагою, загальною величиною, класифікує їх за цими ознаками;

·         й володіє знаннями про основні одиниці вимірювання різних величин: довжини (сантиметр, метр), маси (кілограм), об'єму (літр); має навички вимірювання умовною міркою;

·         й розпізнає геометричні фігури, знає їхні назви, властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник; об'ємні: куля, куб, циліндр, конус); знаходить подібні форми у навколишніх предметах; вміє складати орнаменти, малюнки з використанням геометричних фігур, різних за величиною, формою, кольором;

·         орієнтується у розташуванні предметів і об'єктів у просторі (близько, далеко, ліворуч, праворуч, посередині, вгорі, внизу, попереду, позаду, під, над, біля); визначає відстань, вживаючи поняття:далеко - близько, поруч - далі;

·         визначає розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета; орієнтується на площині аркуша паперу, книжки;

·         визначає, встановлює часову послідовність подій, вживає слова «вчора», «сьогодні», «завтра», «раніше», «пізніше», «зараз», «спочатку», «тепер», «давно», «скоро»;

·         володіє часовими поняттями (на світанку, в сутінках, опівдні, опівночі, доба, тиждень, місяць, рік);

·         знає частини доби (ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня, їх послідовність), місяці (назви 12 місяців), пори року;

·         орієнтується у часі за допомогою календаря та годинника, визначає час за годин-ником, знає що година складається з хвилин; тривалість години, хвилини, секунди;

·         володіє прийомами узагальнення, класифікації, порівняння, зіставлення; застосовує логіко-математичні вміння в повсякденному житті.

Освітня лінія «Мовлення дитини»

12-13.Модель мовленнєвої компетенції дитини старшого дошкільного віку

Фонетична компетенція:

·         чітко вимовляє всі звуки рідної мови, розрізняє близькі та схожі звуки до орфоепічних норм; має розвинений фонематичний слух, що дає змогу диференціювати фонеми, темп та гучність мовлення, наголос;

·         оволодіває мовними та немовними засобами виразності (міміка, жести тощо);

·         здійснює звуковий аналіз слів; розрізняє голосні, приголосні, тверді, м'які звуки, наголос у словах; розрізняє слова: «звук», «буква», «слово», «склад», «речення»;

·         складає речення, виділяє послідовність слів у реченні, складів та звуків у словах.

Лексична компетенція:

·          оперує узагальнювальними словами різного порядку (овочі, меблі, одяг тощо);

·         називає ознаки, якості, властивості предметів, явищ, подій;

·         вживає слова різної складності, синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова, фразеологічні звороти;

·         знає прислів'я, приказки, утішки, загадки, скоромовки;

·         володіє формами мовленнєвого етикету (привітання, прохання, вибачення, подяка та ін.); легко спілкується з дорослими та дітьми;

·         має збалансований словниковий запас.

Граматична компетенція

·         вживає (неусвідомлено) граматичні форми рідної мови згідно із нормами граматики (рід,число, відмінок, дієвідміна, кличний відмінок тощо);

·         узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами; створює нові слова (за допомогою суфіксів, префіксів, споріднені і однокореневі);

·         вживає різні за складністю типи речень (прості, складні, складнопідрядні, складносурядні). 

Діалогічна компетенція:

·         ініціює та підтримує розпочату розмову в різних ситуаціях;

·         відповідає на запитання і звертається із запитаннями;

·         дотримується правил мовленнєвої поведінки та мовленнєвого етикету;

·         ввічливо ставиться до співрозмовника, враховує його емоційний стан. 

Монологічна компетенція:

·         складає різні види розповідей: описові, сюжетні, творчі (розповіді - роздуми, етюди повідомлення та ін.); переказує художні тексти;

·         висловлює зв'язні самостійні оцінні судження стосовно різних явищ, подій, поведінки людей, персонажів літературних творів;

·         володіє навичками розгорнутого, послідовного, логічного, зв'язного мовлення. 

Мовленнєва компетенція:

·         адекватно і доречно спілкується рідною мовою в різних життєвих ситуаціях, використовуючи  як мовні, так і немовні та інтонаційні засоби виразності, форми ввічливості; стежить за своїм мовленням та  інших, виправляє помилки.  

Комунікативна компетенція:

·         вдається до комплексного застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації в конкретних соціально - побутових ситуаціях; проявляє ініціативність, стриманість у спілкуванні, культуру мовленнєвої комунікації.